ДУ "Інститут травматологі та ортопедії Національної академії медичних наук України "
Tel: +380632779105
клініка мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки
Палець молоточок


палець молоточок (mallet finger), дуже часта проблема від незначної травми, яка добре лікується консервативно. На консервативному лікуванні, навіть розпочатому не відразу, а протягом 1-2 місяців після травми, наполягає Європейське товариство хірургів і терапевтів кисті. У той же час в Україні, думаю і не тільки, пацієнти через одного отримують наполегливу пропозицію оперативного лікування в перші ж дні після травми. Результати таких операцій призводять до тривалого лікування, розробці і, не рідко, до ускладнень непередбачуваних результатів.
Ми провели ретельний аналіз лікування хворих з такою травмою
В період 2015-2018 рр за допомогою звернулось 111 хворих із закритим ушкодженнями дистальної порції сухожилка розгинача по типу «палець-молоточок». Серед травмованих було 68 (61,3%) чоловіків та 43 (38,7%) жінки. Середній вік 43,6±15,0 (діапазон: 6-76) років. Давність травми на початок лікування складала від 3 до 83 діб, при цьому несвіжі ушкодження (3-21 доба) спостерігались в 36 (32,4%) випадках, застарілі (>21 доби) – у 75 (67,6%) випадках. В якості імобілізації використовували долонну блокуючу шину або трансартикулярну фіксацію шпицею із захисною шиною. В дуже задавнених випадках 24 (18,9%) хворим використали введення аутокрові в зону ураження. Оцінка проведена за клінічними критеріями Crawford. Віддалені клінічні результати оцінені в 30 (27%) пацієнтів в термін від 6 міс до 4 років.
Результати лікування
Отримані результати відмінний – 76,7%, добрий – 13,3%, задовільний – 6,7%; незадовільний 3,3%. Визначено насупні особливості: трансартикулярна фіксація шпицею забезпечує більш надійну імобілізацію та покращує гігієнічні можливості, оскільки дозволяє повну обробку пальця антисептиком без втрати розгинального положенння дистальної фаланги. При шинуванні без шпиці за 6 тижнів імобілізації скопичувалась велика кількість десквамованого епітелію, в частині випадків пацієнти періодично втрачали правильне положення шини внаслідок активного користування травмованою кистю. Однак, при трансартикулярній фіксації шпицею в 30,4% хворих у віддаленому періоді спостерігались розгинальні контрактури в дистальному міжфаланговому суглобі, також у 8,7% спостережень був наявний дискомфорт або періодичний біль при згинанні. Натомість при шинуванні без шпиці розгинальних контрактур, явищ дискомфорту та болю у віддаленому періоді не було відмічено. При фіксації шиною дефіцит розгинання був відсутнім в 57,1,%, в решті випадків не перевищував 10 градусів і не турбував хворих, при фіксації шпицею – відсутній у 65,2%, перевищував 10 градусів у 8,7% випадків. При ін`єкції аутокрові в зону розриву сухожилка отримано відмінні результати у 81,0%, добрі – у 14,3%, задовільні – у 4,8% (в контрольній групі: відмінні - 66,7%, добрі, задовільні та незадовільні - по 11,1%)
Висновки:
Консервативне лікування закритих ушкоджень дистальної порції розгинача пальця кисті по типу «палець молоточок» навіть у застарілих випадках в переважній більшості дає відмінні та хороші результати, що свідчить про недоцільність оперативного лікування. Шинування блокуючою шиною дає кращі результати, однак потребує більш ретельного догляду за шиною і використання індивідуально виготовлених комфортних ортезів із сучасних матеріалів. Ін’єкція аутокрові в зону розриву сухожилка суттєво покращує результати лікування в застарілих випадках.
Цікаві публікації:
"Чому не потрібно оперувати палець молоточок?"
Доповідь на з'їзді ортопедів травматологів України 10 жовтня 2019 (Івано-Франківськ)